Розлади спектру аутизму (РСА ) – особлива аномалія психічного розвитку, якій характерні стійкі і своєрідні порушення комунікативної поведінки, емоційного контакту з навколишнім світом і вміння правильно реагувати на зовнішні ситуації. Основна ознака РСА – неконтактність дитини, виявляється зазвичай рано, вже на першому році життя, але особливо чітко у віці 2-3 років в період першої вікової кризи.

​

Педіатр – перший лікар до якого звертаються батьки з питанням: «Що не так з моєю дитиною? Що нам робити?» І від того як поведе себе спеціаліст, як зуміє налагодити контакт з батьками, залежить результат їхньої подальшої співпраці на шляху допомоги дітям.

​

Важливе значення має довіра батьків до свого лікаря. Правильно зібраний сімейний анамнез і анамнез дитини відіграє важливу роль у правильності лікарського висновку.

​

Під час першого знайомства з дитиною слід звернути увагу на наступні моменти:

​

• чи наявний зоровий контакт з дитиною

• чи реагує дитина на запропоновану їй іграшку

• чи слідкує за переміщенням іграшки

• чи може скласти вежу з кубиків

• як реагує на звернення, на підвищення звуку

• як сприймає тілесний контакт (торкання, обійми, поглажування по голівці…)

​

Із розмови з батьками треба вияснити чи були у дитини випадки аутоагресії (заподіяння собі шкоди у фізичній сфері).

​

Щоб картина стану дитини була більш чіткою слід звернутися за консультацією до наступних спеціалістів :

​

• психолога та дитячого психіатра

• отоларинголога (аудіограма – графічне зображення слухової функції, яке дозволяє оцінити ступінь порушень у слуховому аналізаторі)

• невропатолога (якщо у дитини спостерігалися судоми)

• дитячого гастроентеролога (якщо мали місце діарея, закрепи, кров’яні випорожнення, блювота).

​

Також у разі потреби проводяться апаратні методи діагностики:

​

• енцефалографія (ЕЕГ) – дослідження активності мозку і функціональних систем;

• реоенцефалографія (РЕГ) – визначення стану судин та мозгового кровотоку;

• ехоенцефалографія (ЕхоЕГ) – вимірювання внутрішньочерепного тиску, виявлення новоутворень;

• МРТ – нерентгенологічний метод дослідження внутрішніх органів і тканин;

• КТ – сканування та пошарове зображення структур мозку;

• УЗД – діагностика черевної порожнини, поверхнево розташованих органів і судин;

• кардіоінтервалографія – дослідження стану вегетативної нервової системи;

• ЕКГ – відображає функціональний стан міокарда.

​

         Лабораторні дослідження:

​

• стан крові (імунітет);

• наявність залишків ртуті та інших важких металів;

• тести на харчову непереносимість і алергени.

​​

Вище перераховані методи дослідження дають  можливість встановити загальний стан організму дитини.

​

Однак чітких медичних тестів для встановлення діагнозу „аутизм” не існує!!!

​

Не існує і класичного лікування  розладів спектру аутизму. Однак, це не означає, що не існує можливостей зняти або пригальмувати ті чи інші прояви або відхилення з боку нервової системи та психіки.

​

З цією метою за рекомендацією лікаря застосовуються наступні психотропні лікарські препарати:

​

• нейролептики – зменшують гіперактивність, схильність до самоізоляції і агресії;

• антидепресанти – знижують прояви депресії, дратівливості, спалахи гніву і агресії;

• аналептичні засоби – чинять загальну стимулюючу дію, збільшують здатність до концентрації уваги, послаблюють прояви гіперактивності та імпульсивності;

• протисудомні засоби.

​

Наголошую, що препарати цих груп може прописати тільки лікар-фахівець, який працює з пацієнтами – аутистами.

​

Існують відомості про роль дієтотерапії в реабілітації дітей з розладами спектру аутизму. При лікуванні дітей з РСА основним і найважливішим складовим є безглютеїно-казеїнова дієта. Основний її зміст – ПОВНІСТЮ виключити із раціону дитини продукти, що містять казеїн і глютеїн.

​

Казеїн – молочний білок. Не існує тестів, які точно покажуть необхідність цієї дієти. У цьому випадку кращий тест – перевірка. На протязі трьох тижнів діти не повинні вживати продукти, що містять казеїн (молоко тварин та продукти в складі яких воно є. Заміняйте його молоком рисовим, кокосовим, каштановим, мигдальним.

​

Якщо  протягом цього часу помітні хоч якісь мінімальні зміни – продовжуйте дотримуватися дієти.

        

Глютеїн – пшеничний білок. Багато продуктів містять саме його (усі злакові – наприклад пшениця, овес, ячмінь).

​

Проба безглютеїнової дієти дуже складна. Вона вимагає корінних змін у житті. Пробувати дієту треба 4 місяці. Якщо допомогло – притримуватися і далі, якщо ні – дитина все одно хоч на якийсь час повинна знову отримувати цю дієту.

​

Продукти, які можна вживати:

​

1. Більше овочів: кольорова капуста, броколі, стручкова квасоля, кабачки, баклажани, морква, цибуля буряк, гриби (небагато), гарбуз, салат.

2. М´ясо: будь-яке (якщо немає алергії). Може бути алергія на яловичину, оскільки її протеїни „нагадують” молочні. Обережно з ковбасними виробами, які можуть містити компоненти молока (читайте етикетки).

3. Риба: надавайте перевагу сардинам, скумбрії, оселедцю, кильці.

4. Десерт: фрукти – банани, виноград (мають дезинтоксикаційну дію), груші, сливи, ананас, абрикос, яблука (свіжі або в компотах).Домашня випічка з рису, гороху, гречки, крохмалю (масло оливкове, горіхове, соняшникове, з виноградних кісточок, пальмовий або рослинний маргарин), яєць (якщо немає алергії), цукру мало, але можна мед, родзинки.

5. Вода: якомога більше для виведення шлаків, поперемінно м’яку і мінералізовану. Соки: ананасовий, абрикосовий, морквяний, апельсиновий і соки червоних ягід, якщо немає на них алергії.

6. Заправки до салатів: рослинна олія і трави (кінза, мелений коріандр, цибуля і часник, кріп, петрушка, базилік).

​​

На основі спостережень батьків і лікарів були зроблені висновки про позитивний вплив дієтотерапії на дітей з розладами спектру аутизму.

​

Лео Каннер – видатний австрійсько-американський психіатр, який присвятив себе вивченню психічного здоров’я дітей і першим описав  аутизм, як широкий спектр різних форм розладів, об’єднаних спільними характеристиками, а саме:

​

• труднощами у побудові соціальних стосунків;

• спілкуванні та особливою стереотипністю поведінки;

• різними ступенями розвитку інтелектуальних здібностей.

​

Писав: „Кожна дитина, рівно як і кожний дорослий потребує трьох речей: любові, прийняття його таким, яким він є і схвалення. Якщо у дитини все це є, то незалежно від рівня його IQ, у нього в житті все буде добре”.

​

Тому, шановні батьки, наберіться мужності, терпіння і витримки, бо вам доведеться пройти довгий і складний шлях подолання труднощів.

​

Це нелегке усвідомлення і воно часто викликає бурю почуттів. Утім вам належить пережити цю бурю. А потім жити далі – з любов’ю до дитини, адже вона є такою, якою є і попри все вона потребує вашої любові і підтримки…