Бокоч Н.М.
Консультант, вчитель-дефектолог (тифлопедагог).
Категорії дітей з порушеннями зору
В освітньому контексті дітей з порушеннями зору можна поділити на чотири категорії:
-
Діти зі зниженою гостротою зору;
-
Слабозорі діти;
-
Частково сліпі;
-
Тотально сліпі.
Зниження гостроти зору
Такий діагноз свідчить про те, що в дитини є певні проблеми із зором, унаслідок чого вона може потребувати допоміжних пристроїв і певних змін у навчальному процесі. У багатьох випадках учневі достатньо сидіти ближче до дошки і тримати книжку ближче до очей.
Слабозорість
Слабозорість - значне зниження зору внаслідок важкого захворювання очей, травм чи дефекту розвитку очних яблук. Можуть спостерігатися порушення гостроти зору і порушення поля зору. Це означає, що з використанням допоміжних пристроїв людина бачить на відстані 6,6 м так само, як здорова людина на відстані 20 м. Особи з такими проблемами часто використовують сильні лінзи, телескопічні системи й електронні збільшувальні пристрої. У деяких випадках вони не здатні читати звичайний текст і користуються книжками, написаним шрифтом Брайля для сліпих. Гострота зору в них від 0,05 до 0,1 (з оптичною корекцією на оці, яке краще бачить).
Часткова сліпота
До частково сліпих відносяться діти із залишковим зоровим сприйняттям, які можуть розрізняти на близькій відстані контури предметів, їхню форму, яскраві кольори. Вони користуються зорово-тактильно-слуховим сприйняттям. Гострота зору в них від 0,01 до 0,04. Це означає, що навіть при використанні допоміжних пристроїв особа бачить у 10 разів гірше за звичайних людей.
Тотальна сліпота
При тотальній сліпоті гострота зору дорівнює 0 або залишається світловідчуття.
Класифікація вторинних відхилень у розвитку дітей з порушеннями зору
Порушення зорової системи, що має важливе значення для розвитку дитини і її життєдіяльності, завдає великої шкоди формуванню психічних процесів, руховій сфері, фізичному розвитку дитини.
У дітей із зоровими порушеннями розрізняють внутрішньосистемні вторинні відхилення і міжсистемні.
Внутрішньосистемні вторинні відхилення — це порушення функцій в самій зоровій системі внаслідок первинного дефекту зору.
Можна виділити такі внутрішньосистемні відхилення, як:
а) порушення периферійного зору;
б) порушення бінокулярного зору;
в) порушення окорухової функції;
г) порушення фіксації погляду;
д) порушення функції розрізнення кольорів;
е) порушення окоміру;
є) порушення здатності встановлювати просторові зв’язки між предметами;
ж) порушення прослідковуючої функції;
з) порушення цілісності сприйняття;
и) порушення макро- і мікроорієнтування у просторі.
При своєчасному зверненні до лікаря можна запобігти виникненню внутрішньосистемних відхилень. Але досягти цього можна лише спільними зусиллями лікаря і тифлопедагога.
Міжсистемні вторинні відхилення — це відхилення у розвитку функцій, пов’язаних із зором. До них відносяться:
а) порушення в руховій сфері:
- порушення ритмічної діяльності (почуття ритму);
- порушення рухової активності (порушення рухів).
б) порушення в психічній діяльності:
- порушення аналізуючого сприйняття;
- порушення образного мислення;
- порушення логічної пам’яті;
- порушення довільної уваги;
- порушення мовлення;
Міжсистемні вторинні відхилення можна виправити лише завдяки спільній роботі тифлопедагога, вихователів та батьків.
Поради вчителеві загальноосвітньої школи, якщо в його класі навчаються діти з порушеннями зору:
-
Через кожні 10-15 хвилин учень має 1-2 хвилини перепочити, роблячи спеціальні вправи;
-
При навчанні слабозорих дітей використовуйте спеціальні підручники із збільшеним шрифтом, зошити зі спеціальною чіткою розліновкою;
-
Освітлення робочого місця учня має бути не менше 75-100 кд/м2;
-
Приберіть усі перешкоди на шляху до робочого місця учня;
-
В унаочненнях доцільно збільшити шрифт, фон зробити не білим, а світло-жовтим чи світло-зеленим;
-
Пишучи на класній дошці, намагайтеся розташовувати матеріал так, щоб в учня він не зливався в суцільну лінію; з’ясуйте, написи, яким кольором крейди учень бачить краще;
-
Давайте можливість учням підійти до дошки чи унаочнення, щоб краще роздивитися написане;
-
Озвучуйте все, що пишете;
-
Намагайтеся все, що пишете на дошці, продублювати роздатковим матеріалом;
-
Зверніть увагу на якість роздаткового матеріалу: має бути матовий, а не глянцевий папір, шрифт великим і контрасним.
-
Учневі з порушеннями зору потрібно більше часу на виконання вправ, читання тексту; не переобтяжуйте учня читанням великих текстів під час самостійного опрацювання матеріалу, краще поясніть ще раз усно, переконайтеся, що він все зрозумів; тривалість зорової роботи не повинна перевищувати 15 хв;
-
З таких предметів, як література, історія, географія, тощо можна використовувати аудіо записи;
-
Частіше перевіряйте розуміння учнем матеріалу, який подається на уроці;
-
Стежте за поставою учня, не обмежуйте його, коли він надто близько підносить текст до очей;
-
Дитина може погано бачити вираз вашого обличчя і не розуміти, що ви звертаєтеся саме до неї; краще підійти до учня, і торкаючись його звернутися на ім’я;
-
Не робіть зайвих рухів і не затуляйте учневі джерело світла, не використовуйте невербальні засоби спілкування (кивання головою, рухи рук тощо).